Інформація про заклад

З ІСТОРІЇ КОТЕЛЕВСЬКОГО РАЙОНУ

Котелевщина – мальовничий край з різноманітною природою, приваблюють зір безмежні лани і квітучі сади, тихоплинні замріяні річки і зелені гаї, яскраві луки та високі кручі покриті лісами. Край багатий на корисні копалини - нафту і природний газ - благодатний куточок Полтавщини. Перспективне географічне розташування Котелевського району - це межа трьох областей - Полтавської, Сумської та Харківської.

Славна Котелевщина своєю історією, як перспективний туристичний край. На території району знаходиться найбільше в східній Європі Більське городище скіфського періоду (VII - III століть до н.е.), яке ототожнюють зі столицею скіфів - землеробів - містом Гелон, яке згадується «батьком історії» Геродотом.

Котельва - найбільше село України, козацький край історично-волелюбних і працьовитих людей, яку прославляють: уродженець смт Котельва С.А.Ковпак - двічі Герой Радянського Союзу, видатний партизанський полководець часів Великої Вітчизняної війни.

Котельва - селище міського типу, районний центр Полтавської області. З півночі на південь його перетинає автомагістраль Суми - Полтава. Відстань від Полтави 65 кілометрів. Розташована Котельва у північно-східній зоні Лісостепу, на лівих притоках Ворскли - тихоплинних річках Котельва та Котелевка.

За часів Київської Русі на місці нинішньої Котельви існувало укріплене поселення. Дослідники вважають, що це поселення в XI - XII століттях було крайнім оборонним пунктом Переяслівського князівства на його межі з Диким полем, яке починалося уже за річкою Мерла. Поселення дощенту було зруйновано ординцями в 1239-1241 роках. Татаро - монгольська орда хана Батия пройшла через цю місцевість, перетворила квітучі землі в руїну, зруйнувала поселення. На довгі роки цей край став називатися «Диким полем». На початку XV століття в «Дикім полі» стали проживати окремими хутірцями пасічники та мисливці, які не витримували гніту польських магнатів Правобережжя. У деяких джерелах стверджується, що першим у цій місцевості поселився козак Котел, від якого і пішла назва населеного пункта. Ряд дослідників-топонімістів сходяться на думці, що назва пішла від річки Котельва. У деяких джерелах стверджується, що першим у цій місцевості поселився козак Котел, від якого і пішла назва населеного пункта. Дослідники не відкидають варіанта походження назви і від річки Котельва, яка протікає через поселення і про те, якщо дивитися на приворсклянську долину, де розкинулась Котельва, то вона здається великою котловиною ( отже, «котел біля валу»).

В 2000 році на лівому березі р.Ворскла в районі Ковпаківського дендропарку під керівництвом директора Центру охорони та досліджень пам'яток археології Супруненко О.Б. проводились археологічні обстеження берегів річки, закладено декілька шурфів. Серед знахідок були уламки керамічного посуду місцевого виробництва Х-Х1 століття. Це ще раз підтверджує те, що раніше тут було поселення.

В серпні 1399 р. на річці Ворскла за 10 км. на південь від Котельви відбулася битва литовського князя Вітовта з татарами Темір - Кутлука. Вітовт зібрав польські, німецькі, литовські полки. З ним були татари Тохтамиша, які раніше із-за внутрішніх чвар відійшли від Золотої Орди. Військо Вітовта в той час уже мало вогнепальну зброю (гармати - рушниці). Після трьох днів переговорів почався бій. Татари почали відступати в «Дике поле». Вітовт з своїм військом перейшов Ворсклу, став переслідувати ворога. Тим часом татари під командуванням Едигея почали оточувати загони Вітовта. Вогнепальна зброя в чистім полі була малоефективна. Вітовт побачив, що Тохтамиш його зрадив, утік з поля бою, а його військо зазнало поразки. З невеликим загоном він почав тікати з поля бою. Татари гналися за ним до Києва. На полі бою полягло багато воїнів. Літописець перечислює тільки імена 50 князів.

В 1888 році археолог І.А.Зарецький з допомою дітей с. Лихачівки назбирав на дюнах 20 тисяч наконечників стріл. Більшість їх відносять до різних періодів скіфської доби , але є чимало слов'янських. Знаходили мечі 14-15 ст. східного типу. На думку деяких дослідників, це дає підтвердження того, що битва відбулась на цій місцевості. Другі історики припускають, що битва відбулась в районі, який охоплює сучасну територію між м. Полтавою і Н.Санжарами.

У письмових джерелах Котельву вперше згадано в 1582 році у донесеннні гетьману Скалозубу про напад на неї кримчаків. Тієї пори вона була обнесена глибокими ровами й високим валом з чотирма баштами. У самій фортеці було до двохсот будинків та дві церкви.

У роки визвольної війни українського народу проти польсько-шляхетського панування (1648-1654) не раз ставали котелевські козаки під прапори Богдана Хмельницького.

Козаки котелевської сотні брали активну участь у Азовських походах Петра І, у Полтавській битві. В січні 1709 року Карл XII зі своїм військом розпочав осаду Котельви та руйнувати посад. Сотенна старшина вступила в переговори з королем, щоб зберегти поселення від руйнування. Карл XII з половиною війська стояв деякий час у Котельві, а потім рушив на Охтирку.

Відзначились котелевці і в роки повстання українських селян проти шляхти, яке увійшло в історію під назвою Коліївщина. Восени 1768р захопленого в полон ватажка гайдамаків Максима Залізняка, засудженого на довічну каторгу, під посиленою вартою вели до Сибіру. На переправі через річку Котельва місцеві козаки напали на варту і визволили Максима Залізняка, потім деякий час переховували його у прирічковому верболозі. У 1968 році, на честь 200-річчя тієї події, біля верби було встановлено пам'ятний знак.
Брали участь котелевці і у Великій Вітчизняній війні. У Котельві, на перетині вулиць Жовтневої та Пролетарської, височіє обеліск Слави у пам'ять про 1075 жителів селища, які не повернулись з полів битв до батьківських осель.

Фашисти під час відступу у вересні 1943 року спалили 43 села, зруйнували 3780 житлових будинків. Гітлерівці за час окупації району розстріляли і повісили 200 мирних жителів.

Більше 5 тисяч котелевців захищали Вітчизну, 3752 воїни - котелевці не повернулися з фронту до своїх домівок, де їх чекали рідні.

З історії медицини на Котелевщині.

До традиційної медицини, яка базується на науковій основі на Котелевщині звернулись вперше аж за часів козаччини. Відомо, що у сотенному містечку Котельві діяв шпиталь. Серед наших земляків першим вченим в галузі медицини був П.П.Гнєдич, виходець із сотниківського роду. Спочатку він служив канцелярським службовцем у Правлячому сенаті, а з 1779 року стає студентом Лейпцігського університету. По закінченню його (з 1783 р.) він – доктор медицини цього ж закладу.

Практично в цей же час у повітовому полковому містечку Охтирка (до цього повіту відносилась і Котельва) з 1747 року жив лікар Сінк. Він був єдиним фахівцем на всі 5 слобідських полків. Звісно, про яку якість медичної допомоги тоді можна говорити.

Що ж до Котельви, то першим відомим медичним працівником, який надавав допомогу хворим, був Семен Іванович Безпалько, котрий обіймав цю посаду з вересня 1864 року, тобто з часу відкриття в слободі земської лікарні. Котельва тоді входила до Першої земської Котелевської медицинської дільниці, яка окрім Котелевської обслуговувала ще й Хухрянську волость.

В 1876 році в Котелевській слободі народилось 677 дітей, з них померло у віці до 1 року 187.

Фельдшер Безпалько Семен Іванович, 1864 рік

В 1880 році у лікарні працює лікар Першої Котелевської медичної дільниці Туницький. Сирість, не облаштованість приміщення лікарні, недостатнє фінансування не сприяли підвищенню ролі медицини. Та й ті незначні кошти, що виділялися на її розвиток, часто витрачалися чиновниками не за призначенням. Це видно із доповіді Охтирському повітовому земському зібранню за 1883 рік. Члени ревізійної комісії по перевірці звітності повітової земської управи за 1879, 1880, 1881 роки виявили, що колишній член управи Сумароков у 1880 році із суми 400 рублів витратив на придбання для лікарні білизни, ковдр, меблів лише 291 руб 57 копійок.

Тим часом населення у Котельві зростало, разом з цим визрівала проблема поліпшення умов утримання хворих, розширення лікарні, будівництва при ній льодника, льоху, сараю для дров, кухні з банею. З приводу цього лікар Туницький неодноразово звертався у земську управу.

Цікавою є історія появи коштів, які були використані на будівництво лікарні : у 1881 році Котелевська сільська громада роз¬почала судову справу з тим, щоб повернути виплачені протягом більше ста літ податкові гроші. За грамотою, дарованою царем Олексієм Михайловичем після Пере¬яславської ради, козакам слобідських полків дозво¬лялось не сплачувати царській казні подушні податки за громадську землю. Та Катерина II повеліла на кожне землеволодіння завести акт і сплачувати за них податки безпосередньо царській казні. Судова справа, без будь-якої надії, розглядалась рівно тридцять років. І тільки коли за неї взявся відомий в Ро¬сії адвокат – ліберал Ф. Плєвако, суд вимушений був ви¬знати правильність позову котелевських селян. Їм по¬вернули 365 тисяч карбованців. Копія з рішення суду зберігається у районному історичному музеї. За рішенням громади на ці кошти почали будів¬ництво лікарні.

Особливу турботу про поліпшення якості медичного обслуговування, покращення умов утримування стаціонарних хворих надавав земський лікар І.Р.Троєцький, який замінив Туницького і пропрацював на цій посаді з 1881 р. по 1892 рік. Зокрема він повідомляв земському зібранню, що з 1 вересня 1883 по 1 вересня 1884 року отримали медичну допомогу і пораду 5275 котелевців. Він відмічав, що у слободі трапляються випадки захворювання на сибірську язву, сифіліс, нашкірний рак. Згодом біля ринкової площі, в центрі Котельви була відкрита аптека. Земський лікар був стурбований тим, що в лікарні немає приміщення для зберігання криги, а в палатах невдало зроблене опалення і в них завжди вологе повітря, в зимовий час тече з вікон. Завдяки його клопотанню, було складено кошторис на будівництво допоміжних приміщень на суму 1580 рублів. Подвір'я лікарні на той час було обнесено парканом. І в цьому не останню роль відіграли попечителі лікарні купець II гільдії Михайло Якович Алтухов, який мав садибу на розі нинішніх вулиць Жовтнева та Леніна (на місці Котелевської дитячої музичної школи) і власник спиртового заводу в Лутищах З.І.Виноградов.

В доповідній записці Охтирському черговому земському зібранню Троєцький вказує, що в Котельві, крім лікарні й аптеки, було 4 лазні. Але три з них перебували в приватному користуванні, а громадська – топилася лише в той час, коли в слободі були на постої війська, які тією лазнею й користувалися. «Коли ж війська виходять з Котельви, то лазня ніколи не топиться. У Котельві, між іншим, є сім'ї, поголовно страждаючі сифілісом різних періодів, хоча таких сімей мало. Стаціонарних хворих з 1 вересня 1883 року по 1 вересня 1884 року було 209. З них повністю видужало - 183, отримали полегшення - 21, померло - 5. Число лікарняних днів - 2067. Витрачено на утримання хворих, опалювання та інше 817 руб. 27коп., тобто вартість перебування хворого за добу - 39 коп. За звітний період були 4 випадки епітеліальних раків на обличчі: у трьох був рак на нижній губі, всім трьом була проведена екстирпація із сприятливим результатом, у четвертого рак розвивався у внутрішнього кута лівого ока так, що ліве око було вже близьке до руйнування. Хворий жив біля 2-х тижнів і все завдання меддопомоги зводилося до того, щоб полегшити в ураженому місці болісні відчуття. Перев'язка ран і виразок проводилася переважно сулемою, борною кислотою, нафталіном, свинцем, цинком, розчином оцетно - кислого амонію, хлористим кальцієм і іншими засобами. Аптечна діяльність – це виписаних 32429 номерів рецептів, кожен рецепт коштуватиме земству – 11,2 копійки.
Підписав земський лікар І.Р.Троєцький 18 вересня 1884 року».

Фельдшер Левадний Василь Пилипович, 1888 рік

Деякі захворювання були досить поширеними на селах. Так, у Деревках із 1574 жителів потерпало від сверблячки 447 чоловік. А в Млинках із 621 такою ж недугою хворіло 119. Досить часто дошкуляла населенню сибірська язва. Протягом 1880 – 1884 років вона вразила 70 чоловік, з яких одинадцятеро померло. А ще часто провідував наші краї тиф.

Збереглася виписка 1881 року за підписом земського лікаря Троєцького :

Після лікаря Троєцького в Котелевську лікарню був призначений Василь Дмитрович Подольський, який досить плідно працював над поширенням медичних знань і обслуговування.

Лікар Подольський Василь Дмитрович, 1892 рік

Лікар Подольський В.Д. працював в Котельві з лютого 1892 року по 1910 рік.

Жахливі умови існування строкових наймитів привернули увагу передової громадськості. Лікар Котелевської земської лікарні В.Д.Подольський у 1899 році виступив на губернському з'їзді лікарів з повідомленням про тяжке становище строкових робітників на плантаціях котелевських багатіїв: «Восени початок розвитку тифу звичайно помічається у молоді, що працює на бурачних плантаціях заможних селян. Сараї, призначені для відпочинку і нічлігу робочих, містяться в підсобних плантаторів брудно, солома, на якій сплять, до кінця роботи перетворюється буквально на гній, оскільки ніколи не міняється : ось де і розвивається вогнище зарази. Доводиться відразу констатувати 4 - 5 хворих тифом, привезеним з однієї і тієї ж плантації.». На думку цього ж лікаря «Головний контингент сифілісів є з бураків». Матеріали з'їзду, а з ними і виступ В.Д.Подольського були надруковані у вересні 1899 року в мос¬ковській ліберальній газеті «Русские ведомости» в кореспонденції «Лікарська хроніка Харківської гу¬бернії».

В.І.Ленін навів цитату В.Д.Подольського у кни¬зі «Розвиток капіталізму в Росії» в розділі «Цукрове виробництво»

Зважаючи на сказане, автор цілком приєднується до думки доктора Романенко, вираженої на 7 з'їзді лікарів Харківської губернії, що «При виданні обов'язкових постанов слід також піклуватися про положення робочих на бурачних плантаціях. Робочі ці позбавлені найнеобхіднішого, живуть по місяцях просто неба, харчуються із загального казана».

З журналів чергових земських зборів Охтирського повіту видно, що в 1904 році в Котелевській лікарні було 10 ліжок при населенні 21415 чоловік, лікарі – 1 чоловік, фельдшерів - 3, акушерка - 1.

На утримання 1- ої медичної ділянки Котелевської дільниці на 1905 рік асигновано:

лікар Подольський В.Д. - 1200 рублів.

Фельдшери :

Гаврило Крамаренко

Сергій Прівалов

Михайло Чеверда

і одна вакансія по 360 рублів.

повитуха Крамаренко - 216 рублів

У 1905 році Охтирські земські збори асигнували 14450 рублів на будівництво нової лікарні у Котельві, на ці кошти було розпочато будівництво двох корпусів. Ці два корпуси закінчено в 1907 році. «Хоча лікарня розрахована на 12 хворих – записано в акті прийому – відразу стільки хворих не буде, зараз в лікарні знаходиться в середньому всього 3 людини. Лікарня перейде в нове приміщення в березні – квітні, тому Управа склала кошторис на утримання на 12 чоловік, а всього - 6. Тому зменшила і штат прислуги і інші витрати. На харчування хворих управа вважає достатньо в добу на кожного по 23 коп., оскільки всі продукти в Котель¬ві дешевші, ніж в інших місцях.»

Вартість утримання Котелевської лікарні в 1908 році склала 1850 рублів. Поліпшення умов роботи медичного персоналу, утримання хворих сприяло підняттю авторитету закладу.

За статистичними даними лікаря Подольського В.Д. в 1908 році проведено хірургічних операцій : стаціонарно - 24, амбулаторно - 6.

Все ж, села медичним обслуговуванням охоплювалися не достатньо, проте Охтирська повітова управа не поспішала відкривати на селах медпункти. Про це, зокрема, йшлося на сходці громади в с. Деревки 9 лютого 1909 року. В одному з журналів чергових земських зборів Охтирського повіту за 1909 рік записано, що Деревківська сільська громада Котелевської волості порушила клопотання перед Управою про відкриття в селі Деревки самостійного фельдшерського пункту. З цього питання був ухвалений вирок громади за № 14 від 9 лютого 1909 року в якому вказано, що населення медичною допомогою забезпечене не достатньо і зобов'язується відвести для фельдшера на перший рік квартиру з опаленням, освітленням і прислугою. Як віднеслася до цього заходу Охтирська земська Управа видно з ухвали, в якій записано: «Управа знаходить, що село Деревки знаходиться від Котельви, де є земська лікарня на відстані 7 верст, а тому установа самостійного пункту в с. Деревки знаходить непотрібним і рекомендує земським зборам клопотання Деревківської сільської громади – відхилити.»

Лікаря Подольського В.Д. в 1910 році замінив лікар Тарасенко Костянтин Іванович, який працював до 1920 року.

На початок 1917 року у районі було 2 лікарні на 18 ліжок. У них працювало 25 чоловік медперсоналу. Серед них 2 лікаря, 7 фельдшерів, 3 акушерки.

Жовтневий переворот в російській імперії, породжена ним громадянська війна на певний час загальмували розвиток медичного обслуговування. Проте, урядом Радянської України було вжито конкретних заходів по виправленню становища. Ситуація поступово змінилася на краще.

Колектив Котелевської лікарні 1926 рік

Перед початком Великої Вітчизняної війни в Котельві медичну службу очолював лікар Задорожній Степан Романович, він же був лікарем хірургом. Операційною медичною сестрою була Задорожня Ніна Ісакіївна, операційною санітаркою – Волик Марія Семенівна. Операційна освітлювалась керосиновими лампами, замість автомобілів був кінний транспорт.

Відповідно архівних даних, в 1930 році було прийнято 785 чоловік неврологічних хворих. Тільки 19 з них перебувало на обліку у лікаря – невропатолога.

Колектив Котелевської лікарні 1930 рік

Після утворення Котелевського району в 1939 році райздраввідділ очолював Петренко Тимофій Іванович.

7 листопада 1940 року в статті «Установи охорони здоров'я за 23 роки» писалося : «Великі досягнення має наш народ в справі охорони здоров'я. Прикладом можуть служити такі дані: на території нашого району в 1917 році були дві лікарні на 18 ліжок, тепер ми маємо три лікарні на 87 ліжок. Медичного персоналу було 25 чоловік з них лікарів - 2. В даний час медперсоналу є 198 чоловік, з них лікарів 14 чоловік, фельдшерів замість 7 в 1917 році тепер маємо 27. Замість трьох акушерок - 19. Іншого медперсоналу замість 10 маємо 135. Окрім того є три амбулаторії, 2 дитячих консультації, венпункт, райсанепідстанція, молочна кухня, 10 ФАП, дитячі постійні ясла на 30 дітей, 46 сезонних ясел, в яких 2044 дітей, 4 пологових будинки на 12 ліжок і 21 ліжко в лікарні.»

Лабораторні дослідження до 1941 року проводилися в незначній кількості: фізичні властивості сечі, клінічний аналіз крові на малярію, кал на яйця глист в кількості декілька сотень досліджень в рік. Лабораторні дослідження проводив викладач середньої школи, що працює за сумісництвом. Аналізи призначалися хірургом і терапевтом. У січні 1946 року при лікарні була організована клініко - діагностична лабораторія. За наказом лаборантом була призначена медсестра Коросташова М.С. У зв'язку з післявоєнними руйнуваннями, приміщення лабораторії знаходилося в погано освітленій кімнаті.

З часом корпуси лікарні відбудовувалися, і лабораторія переводилася в зручніше приміщення.

Було деяке лабораторне оснащення: мікроскоп, штативи для пробірок дерев'яні, штатив Вунзена. Скляним посудом і реактивами лабораторія була забезпечена недостатньо. Дослідження проводилися клінічні, в невеликій кількості. З 1953 року проводяться серологічні дослідження.

Велика Вітчизняна війна, дворічна окупація завдали значних втрат району, зокрема й медичним закладам. Навіть у 1947 році їх мережа не досягла довоєнного рівня. В районі працювало 2 лікарні, 3 дільничних, 2 пологових відділення, 3 ФАПи, санстанція. В перші повоєнні роки дуже поширене було захворювання на малярію.

У 1945 році хірургічне відділення разом з гінекологічним розташовувалося в будівлі над трасою на 10 ліжок. У той час працювали : хірург Стаєцкий В.В., гінеколог Лобань І.П, медсестри - Пустовіт Г.М., Шашко О.А., Деркаченко А.М., Чепурна Г.Ф., Грудько В.Г.

Стара будівля хірургічного і пологового відділення

З 1945 року по 1974 рік завідувачем хірургічного відділення був Стаєцкий Василь Васильович, учасник Великої Вітчизняної війни, своєю добросовісною працею здобув пошану серед населення району. Мав заслужений авторитет серед колег в районі і області.

Лікар – хірург Стаєцький Василь Васильович, 1974 рік

Мав урядові нагороди : «За участь у Великій Вітчизняній війні». Нагороджений нагрудним знаком «Отличнику здравоохранения». Під його безпосереднім керівництвом набували досвіду в різний час Мурашкин Л. П., Михайлюк І.І., Лесько Р.Д., Кицис Л.К, Соколенко О.К., Старокожко М.Е.

Окремою службою району педіатрична служба стала з 1946 року. До цього обслуговування, лікування дитячого населення проводили лікарі загального профілю, фельдшери на ділянках. Для надання стаціонарної допомоги дітям було виділено 10 ліжок - 1 палата при терапевтичному відділенні, вів цю палату лікар - терапевт і інші фахівці; обслуговували цю палату медсестри терапевтичного відділення.

У 1946 році після закінчення Харківського медичного інституту, педіатричного факультету була направлена по місцю роботи чоловіка лікар - педіатр Лобань Олександра Петрівна. Вона була першим лікарем - педіатром в районі і організатором цієї служби.

Лікар - педіатр Лобань Олександра Петрівна, 1946 рік

З серпня 1946 року з приїздом педіатра і введенням в штат посади лікаря – педіатра стала самостійна педіатрична служба.

Була організована дитяча консультація, яка розміщувалася в будівлі по вулиці Жовтневій № 210.

Дитяча консультацій складалася з 3 кімнат: приймальня, кабінет лікаря, реєстратура, там же були і робочі столи медичних сестер. У цій же будівлі розміщувалася і жіноча консультація. Окрім лікаря педіатра була фельдшер - Волик Ганна Кузьмівна.

По штату була 1 патронажна медична сестра - Убийсобака Женя Никітічна, яка проводила спостереження за дітьми з 1 місяця до 1 року. Окрім цього, при жіночій консультації була патронажна акушерка Ярошенко Ганна Кіндратівна, в обов'язки якої входило спостереження за вагітними, породіллями і дітьми у віці до 1 місяця.

В ті роки профілактичні щеплення проводилися вдома, дитячому населенню - дифтерія і віспа, дорослому - віспа, туляремія. Для проведення щеплень вся Котельва була розділена на мікро ділянки : по 200 - 300 дворів. За цими мікро ділянками були закріплені чергові медичні сестри стаціонарів, в їх обов'язок входило щепити і дитяче, і доросле населення.

Облік і контроль за проведенням щеплень серед дитячого населення вела фельдшер дитячої консультації Волик А.К.. Із слів товаришів по службі, вона була віддана своїй справі і вимоглива до всіх. Із спогаду першого лікаря педіатра Лобань О.П. було відмічено, що післявоєнні роки були важкі всім і у всьому. «Медичний колектив був не великим, але всі віддавалися своїй справі. Робочий день лікаря починався з обходу в дитячій палаті, важких дітей в пологовому будинку, а потім був прийом в дитячій консультації. На прийом приводи¬ли всіх дітей : і важко хворих, і здорових зі всього району.

Були ще виклики, їх було багато, всі вони розподілялися між фельдшером і мною. Заздалегідь виклики переглядалися: всі діти раннього віку і важкі обслуговувала сама, а останні - фельдшер. Виклики обслуговувалися пішки, пізніше на велосипеді, так як в лікарні був тільки один кінь для всіх господарських потреб. На виклики виїжджала на район, але в основному всіх хворих дітей батьки приво¬зили з району в лікарню самі. Роботи було багато і скрізь треба було встигнути. В ті роки висока захворюваність кору, туберкульозу, що протікає з менінгітом і високою летальністю, а в ранньому віці більше всього хворіли на пневмонію, дизентерію, при чому теж з високою летальніс¬тю в ранньому віці. Було багато труднощів: брак медикаментів, і була радість після широкого застосування пеніциліну, він вводився насамперед дітям і тяжкохворим. У перші роки ефект від пені¬циліну був помітним, бувало після введення наступало швидке поліпшення і їх одужання: чому доводилося дивуватися. Пеніциліну припису¬вали в ті роки чудодіючі властивості, але його було не так багато. Почали застосовувати в лікуванні туберкульозу стрептоміцин, хворих туберкульозним менінгітом санітарною авіацією відправляли в м. Харків. В ті роки в с. Котельва було 7 шкіл, дитячий садок і ясла, на час весняно - осінніх робіт відкривалися сезонні ясла в колгоспах, було їх близько 43, скрізь доводилося бувати і всі разом робили загальну справу. Вже в 50 - ті роки відзначалося зниження захворюваності, смертності, але вона ще була високою».

З 1946 по 1957 рік ніяких змін в службі не було, штати і кадри залишалися ті ж.

У 1957 році була виділена за штатним розкладом медсестра щеплень дитячої консультації, яка проводила профілактичні щеплення дітям після року. Цією сестрою була Шевченко Ганна Григорівна. Вона обслуговувала половину дитячого населення с. Котельва, інша половина була розподілена на мікро ділянки, за якими були закріплені медичні сестри поліклініки. Таке обслуговування було до 1959 року. У Котелевській лікарні Лобань О.П. працювала з 1946 по 1958 рік.

Значного удару завдала реорганізація району на початку п'ятидесятих років. Лише з відновленням району розвиток мережі охорони здоров'я помітно прискорився.

З 1954 року по 1959 рік в Котелевській ЦРЛ працювала лікарем акушером - гінекологом Довбиш Катерина Михайлівна. Пологове відділення знаходилося в пристосованому приміщенні спільно з хірургічним відділенням. Пологи приймалися при освітленні гасових ламп. Об'єм оперативних втручань полягав в прийомі пологів і проведення операцій штучного аборту.

Тубдиспансер в Котелевському районі був організований в 1952 році. З 1954 року по 1977 рік фтизіатричну службу в районі очолював Чалий Петро Ілліч. До складу диспансеру входив стаціонар на 25 ліжок і поліклінічне відділення. У 1955 році на обліку перебувало 100 чоловік хворих бактеріо видільників, всього активних легеневими формами зареєстровано 350 чоловік.

Захворюваність активними формами складала 90 на 100 тисяч населення. Щорічно реєструвалися 1 - 2 випадки туберкульозного менінгіту. У зв'язку з впровадженням в лікування нових протитуберкульозних препаратів стрептоміцину, ізоніазиду, тібану і ін. захворюваність легеневими туберкульозами різко знизилася. Випадки захворювання туберкульозним менінгітом стали одиничними, знизилася захворюваність серед дітей.

Колектив Котелевської лікарні, 1957 рік

У 1965 році захворюваність активними формами легеневого туберкульозу, склала 65 на 100 тисяч населення, різко скоротилося число хворих з вперше виявленими фіброзно - кавернозними формами, покращала ефективність лікування хворих, загоєння каверн у вперше виявлених хворих складала 40%.

У 1971 році тубдиспансер реоргані¬зований. У 1976 році у зв'язку із значним зниженням захворюваності стаціонар був закритий.

Фтизіатрична допомога населенню здійснюється тубкабінетом ЦРЛ. У 1976 році захворюваність активними формами туберкульозу складала 38,5 % при обласному показнику 42 %, закриття каверн 85 %. Не зареєстровано активних випадків захворювання серед дітей.

З 1958 по 1961 рік, після закінчення ХМІ, в Котелевську лікарню лікарем – педіатром була призначена Замоздра Ганна Петрівна. За цей період помітно покращала матеріально технічна база лікарні. З 1959 року було виділено дві палати при терапевтичному відділенні на 15 ліжок, виділено окремо дитячі денні медичні сестри, в нічний час обслуговували ці палати чергові терапев¬тичного відділення. З другого півріччя 1959 року організовано дитяче відділення на 15 ліжок з окремим штатом. Всього 5 медичних сестер: Закаблук Уляна Федорівна, Шеремет Катерина Василівна, Цалко Катерина Петрівна, Шевченко Ганна Григорівна, Дрижирук Олександра Іванівна. Санітарки: Охріменко Віра Іванівна, Должкова Раїса Олександрівна, Лапа Ольга Никифорівна, Стародуб Галина Іванівна, Попова Ганна Климівна.

У дитячому відділенні спочатку було всього 5 палат, зокрема 2 ізолятори, один з них був з окремим виходом. Штат дитячої консультації залишався тим самим.

З 1961 року в районі працювала лікарем – педіатром Басько Зінаїда Олександрівна, а з 1962 року в районі вже було два лікарі ( Гомілко Ліліана Андріївниа, яка працювала по 1966 рік).

З 1964 року в район направлений після закінчення ХМІ Кучугура - Кучеренко Лестислав Миколайович, який працював до 1967 року. У той час в дитячій консультації стало 4 патронажних медичних сестер. Котельва розподілена на 4 ділянки.

У 1966 році після закінчення ХМІ направлена на роботу в Котелевську ЦРЛ Смолій Тамара Петрівна, яка працює і в даний час.

З 1959 по 1966 рік акушерську службу району забезпечувала Хмєлєвская Алла Олексіївна. Об'єм оперативних втручань обмежувався ургентною акушерсько - гінекологічною допомогою.

Головний лікар, лікар акушер – гінеколог Хмєлєвская Алла Олексіївна,

1959 рік

З 1963 по 1966 рік в лікарні працював лікар акушер - гінеколог Рудіч Олексій Якович. Оперативні втручання проводилися при 4 гасових лампах. Перинатальна смертність за 1964 рік складала 23,7 %.

З 1967 по 1969 рік в районі працює лікар акушер - гінеколог Михайлюк Олександра Михайлівна. Оперативні втручання охоплюють планові оздоровлення при фіброміомах матки і кістах яєчників, а також ургентну акушер - гінекологічну допомогу.

З 1969 по 1974 рік в районі працює акушер - гінеколог Грабарчук Володимир Петрович.

Першим лікарем - невропатологом в Котелевській райлікарні був Аврамов Сергій Павлович, який працював з 1947 року по 1956 рік.

У 1956 році він був переведений на роботу в Полтавську обласну лікарню.

З серпня 1959 року по лютий 1982 року невропатологом працював лікар Макаренко Іван Йосипович. У стаціонарі Котелевської райлікарні було виділено всього 2 неврологічні ліжка. За 1960 рік проліковано неврологічних хворих в лікарні всього лише 22 людини. У цьому ж році при райлікарні був відкритий кабінет фізичних методів лікування. У 1975 році у зв'язку з ліквідацією протитуберкульозного диспансеру було відкрито неврологічне відділення на 20 ліжок.

По питомій вазі неврологічна захворюваність щорічно займала 4 - 5 місце від загальної захворюваності.

Розвиток неврологічної служби району йшов з максимальним застосуванням спеціалізованої допомоги населенню. Якщо в 1970 році працював 1 лікар невропатолог, то вже до 1980 року штатним розкладом було передбачено 1,5 посади.

З 1963 року введена посада лаборанта при тубдиспансері, куди переведений лаборант з районної лікарні. Проводилися клінічні дослідження і бакпосів мокроти на ВК.

У клінічну лабораторію ЦРЛ направлена лаборантом Яскульська Н.О., акушерка за фахом.

В 1964 році у Котелевській районній лікарні працювало 12 лікарів :

Хмєлєвская Алла Олексіївна, лікар акушер – гінеколог, головний лікар;

Стаєцький Василь Васильович, лікар – хірург,

Лесько Людмила Василівна, лікар – терапевт,

Лікар – терапевт Лесько Людмила Василівна

Мурашкін Петро Сергійович, лікар – терапевт,

Мурашкін Лев Петрович, лікар – рентгенолог,

Макаренко Іван Йосипович, лікар – невролог,

 Лікар – невролог Макаренко Іван Йосипович

 Гомілко Ліліана Андріївна, лікар – педіатр,

Басько Зінаїда Олександрівна, лікар – педіатр,

Кучугура – Кучеренко Лестислав Миколайович, лікар – педіатр,

Котова Катерина Іванівна, лікар – стоматолог,

Романенко Микола Андрійович, лікар – стоматолог,

Лікар – стоматолог Романенко Микола Андрійович

Лікар – стоматолог Романенко Катерина Лукична

 В цей колектив з липня 1964 року по вересень 1964 року прийшов працювати на посаді лікаря - хірурга Лесько Ростислав Дмитрович.

 Лесько Ростислав Дмитрович

 З вересня 1964 року по червень 2001 року – головний лікар Котелевської центральної лікарні та по сумісництву – лікар хірург.

У 1966 році у районній лікарні одночасно могло поправляти здоров'я 100 пацієнтів. Діяли протитуберкульозний диспансер, поліклініка з рентген-кабінетом, дитяча та жіноча консультації, зубопротезна лабораторія, аптека, три дільничних лікарні, 2 пологових будинки. Всього у районі налічувався 21 медичний заклад, де працювало 134 медичних працівники, з них 25 лікарів.

У 1967 році введена ще одна посада лаборанта. В цей час лабораторія знаходилася в хорошому приміщенні, що складається з 3 робочих кімнат і однією допоміжною, поповнилася апаратурою: сушильною шафою, термостатом, 3 мікроскопами, мірним посудом і необхідними реактивами. Проводилися клінічні і деякі біохімічні дослідження: цукор крові за кольоровою шкалою, білірубін по Вакальчуку, протромбіновий індекс.

Загальна кількість аналізів за рік складала 10 – 11 тисяч. Питома вага біохімічних досліджень складала 0,4 %.

Функціональні обов'язки служби "03" з моменту створення охорони здоров'я району здійснювали всі лікарі і середні медичні працівники незалежно від посади і спеціальності. Їх, у разі потреби, викликали додому жителі району найближчого до себе за місцем проживання медичного працівника у будь-який час дня і ночі для надання медичної допомоги при невідкладних станах.

Вночі, в холоднечу, в негоду, по бездоріжжю, поспішали вони пішки, їхали велосипедом, іноді їх доставляли до хворого гужовим транспортом.

Госпіталізація проводилася тією ж конячкою або попутним транспортом. Приймали і пологи вдома з подальшою госпіталізацією в пологове відділення лікарні будь-яким видом попутного транспорту. Так було до 1967 року.

З другої половини 1967 року служба швидкій допомозі в системі охорони здоров'я району створена за ініціативою головного лікаря Лесько Ростислава Дмитровича. За рахунок загального штату лікарні було виділено для надання швидкої і невідкладної допомоги жителям району 4 посади фельдшера, 4 посади водіїв і 1 санітарний автомобіль.

Першими медичними працівниками служби "03" були: Гончаренко Алла Йосипівна, Гризодуб Лідія Михайлівна, Дрюк Олександра Карпівна, Підгірна Марія Денисівна.

Перші водії: Александровський Юрій Миколайович, Гармаш Іван Моісейович, Голубничий Григорій Олександрович, Назарко Василь Ілліч -учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений бойовими орденами і медалями.

З 1967 року до 1973 рік була виділена для служби швидкій невідкладній допомозі окрема кімната на 6 кв.м з вікном на північ - пост невідкладної допомоги.

З 1973 року надання швидкої і невідкладної допомоги узаконене і оформлене документально. Затверджений штатний розклад служби: 4 посади фельдшера, 4 посади водія санітарного автомобілю, 1 санітарний автомобіль. Заведена і ведеться необхідна звітна документація і служба вже іменується не пост, а пункт швидкої і невідкладної медичної допомоги.

З 1974 року служба "03" укомплектована двома радіостанціями типу "Граніт" : стаціонарною і мобільною, встановленою в автомобілі. Це значно полегшило і прискорило роботу по обслуговуванню викликів.

З грудня 1976 року в штат пункту швидкої і невідкладної допомоги вводиться відразу дві лікарські посади. Донині лікарську швидку допомогу - терапевтичну і педіатричну - надавали дільничні терапевти і педіатри у вільний від прийому хворих час.

Першим лікарем швидкої і невідкладної медичної допомоги був Бондаренко Олександр Сергійович, талановитий організатор, лікар терапевт високої кваліфікації, що знає і любить свою справу фахівець. У той час він працював як дільничний терапевт і на роботу по швидкій допомозі приступав після амбулаторного прийому хворих. Керівництво, методична робота, ведення звітної документації по швидкій допомозі покладалося на нього.

За роки з 1976 по 1980 пункт реорганізували у відділення швидкої і невідкладної допомоги: 3,5 лікарських посад, 9,5 фельдшерських посад, 6 шоферів.

Для виконання робіт по службі "03" щодня з центрального гаража виділяються два санітарні автомобілі УАЗ 452, оснащених мобільними радіостанціями, апаратами для прове¬дення штучного дихання і спеціальних сумок - укладок з ампульними медикаментозними засобами, шинами, милицями, щитами для транспортування хворих з підозрою на перелом хребта.

У 1976 році служба швидкої невідкладної допомоги суміщена з приймальним відділенням лікарні на 1 поверсі хірургічного корпусу. Тут же був встановлений телефон 903, центральна радіостанція і з'явилася кімната для відпочинку медпрацівників в 2 кв.м.

Прийом викликів по телефону, у разі відсутності фельдшера відділення ШНМД, покладався на чергову медичну сестру гінекологічного відділення, яке розташовувалося тут же поряд на 1 поверсі.

У зв'язку з необхідністю наблизити службу "03" до трудівників приписних сіл Деревки, Кам'яне, Млинки, Михайлове, I Михайлівка, Сидоряче, Чернещина з липня 1980 року виділена друга фельдшерська бригада для обслуговування сільського населення ШНМД.

Лесько Ростислав Дмитрович, головний лікар Котелевської ЦРЛ

з 1964 по 2001 рік

Лесько Ростислав Дмитрович народився 15 жовтня 1937 року в с.Твердині, Локачинського району Волинської області.

Після закінчення семирічки з вересня 1952 року по липень 1956 року – студент Луцького педагогічного училища.

З серпня 1956 року по жовтень 1956 року - учитель 1-4 класів Речицької середньої школи.

З жовтня 1956 року по червень 1957 року – курсант військової частини № 36714. Службу в лавах Радянської армії не закінчив по стану здоров’я.

Із липня 1957 року по серпень 1958 року – інструктор Ратновського райкому комсомолу.

З вересня 1958 року по червень 1964 року – студент Чернівецького Державного медичного інституту.

 З травня 1971 року по липень 1973 року був у спец відрядженні в Республіці Малі в якості лікаря – хірурга.

 З 1972 року в Котелевський район на роботу після закінчення ХМІ і інтернатури по акушерству і гінекології на базі Полтавської обласної лікарні приступила Старокожко Ніна Іванівна, 1947 року народження, мешканка с. Котельва. З 1974 року Ніна Іванівна очолювала акушерсько - гінекологічну службу району. В допомогу акушер - гінекологам були досвідчені, люблячі свою професію акушерки: Костюк М.Г., Спориш А.П. Санітарки: Стародуб А.М., Ус Т.М., Захарченко А.А., Тертишна П.В.

У 1978 році гінекологічне відділення виведене з хірургічного в окрему будівлю, покращали умови праці.

З 1976 року в Котелевськой ЦРЛ об'єм оперативних втручань полягав в планових оздоровленнях при фіброміомах матки і кістах яєчників, кесаревий розтин.

В Милорадівській дільничній лікарніна посаді акушерки працювала Глушко Віра Григорівна, яка за роки праці неодноразово заохочувалася грамотами і подяками. У Великорублівській дільничній лікарні - Феленко Наталія Андріївна, Більській дільничній лікарні - Шульга Марія Василівна.

З 1972 року терапевтична допомога населенню району здійснювалася трьома лікарями терапевтами.

Терапевтичну службу очолював лікар - терапевт Бондаренко Олександр Сергійович.

У той час в терапевтичному відділенні було розгорнено 25 ліжок. На той період відділення обслуговували 4 медсестри і 4 молодші медичні працівники.

Терапевтичний і педіатричний корпус, 1972 рік

Лікарська допомога здійснювалася за системою чергування: поліклініка - стаціонар, а також виклики додому.

Надалі для надання більш кваліфікованої і якісної медичної допомоги населенню смт Котельва в 1975 році було створено три лікарські ділянки в середньому - 2800 чоловік обслуговуваного населення.

Для надання консультативно - практичної допомоги сільському населенню району, за кожним дільничним терапевтом були закріплені населені пункти.

Терапевти виїжджали згідно графіків безпосередньо на ФАП і дільничні лікарні.

На час весняно - літньої польової кампанії, відвідували працівників сільського господарства на їх робочих місцях, в полі, польових станах.

Починаючи з 1974 року започатковано проведення щорічних конкурсів майстерності серед медичних працівників «Краща за професією».

Учасники першого конкурсу «Краща за професією», 1974 рік.

  Учасники конкурсу «Краща за професією», 1980 рік.

 Учасники конкурсу «Краща за професією», 1981 рік.

 Учасники конкурсу «Краща за професією», 1985 рік.

 Учасники конкурсу «Краща за професією», 1987 рік.

  Учасники конкурсу «Краща за професією», 1988 рік.

 Йшли роки, невпізнанно змінювалася зовнішність Котельви. Покращала матеріально технічна база ЦРЛ, дільничних лікарень, побудована була за типовим проектом Великорублівська дільнична лікарня. З 1973 року там була відкрита сільська дитяча консультація, першим лікарем був випускник педіатричного факультету ХМІ Рудім Юрій Віталійович, він організував дитячу консультацію. З 1981 року його замінила випускниця Дніпропетровського медичного інституту Боярченко Надія Миколаївна, яка працювала на початку лікарем - педіатром, потім головним лікарем Великорублівської дільничної лікарні до 1984 року. Після неї працює випускниця ХМІ Куценко Галина Яківна. Для обслуговування сільського дитячого насе¬лення у всіх дільничних лікарнях було введено по 0,5 посади лікаря - педіатра, яку суміщають головні лікарі сільських лікарень.

У районі є всі вузькі фахівці, що дало можливість отримувати своєчасну спеціалізовану медичну допомогу дітям, вирішується кадрове питання: до 1975 року в ЦРЛ працювали два лікарі педіатра, в 1976 році стали три лікарі: Смолій Тамара Петрівна, Берлет Меланія Іванівна (працювала з 1975 року по 2003), Дрижирук (Андрущенко) Лідія Іванівна, працює з 1975 року по теперішній час.

Лікар – педіатр Берлет Меланія Іванівна

Наявність трьох лікарів дала можливість організувати в с. Котельва дві педіатричні ділянки. Першими дільничними лікарями були Берлет Меланія Іванівна і Дрижирук (Андрущенко) Лідія Іванівна, на кожній ділянці було 1300 дітей, зокрема до року 90 чоловік.

За високі показники діяльності 1975 – 1977 років, за зайняте перше місце серед районів області колективу Котелевської районної лікарні вручений перехідний Червоний Прапор.

З 1977 року введена посада лікаря - лаборанта, на яку зарахований біолог з вищою освітою Сіміон Ніна Андріївна і три посади лаборанта з середньою освітою. Розширився діапазон клінічних, біохімічних і серологічних методів дослідження: дослідження крові на функціональні проби нирок, печінки, коагулограму, дослідження групової і резус - приналежності крові і тп

З 1977 року введена посада лікаря - лаборанта, на яку зарахований біолог з вищою освітою Сіміон Ніна Андріївна і три посади лаборанта з середньою освітою. Розширився діапазон клінічних, біохімічних і серологічних методів дослідження: дослідження крові на функціональні проби нирок, печінки, коагулограму, дослідження групової і резус - приналежності крові, повний комплекс реакції Вассермана і ін.

З переведенням поліклінічного відділення в нову типову будівлю, сюди ж переведена і клінічна лабораторія, для якої виділено три кімнати. Покращали умови праці, оскільки є гаряча і холодна вода, вентиляція, завезені нові лабораторні меблі. Лабораторія поповнилася новим устаткуванням: фотоелектрокалориметр, апарат для електрофорезу, резус – апарат, досконаліші сушильні шафи, дистилятор і ін.

З 1985 року в клініко - діагностичній лабораторії працює два лікарі, лаборант з вищою освітою і 5 середніх фельдшерів лаборантів. З кожним роком росте кількість аналізів до 110 - 120 тисяч в рік. Значно розширився діапазон біохімічних досліджень і складав 13 % від загальної кількості досліджень.

За період роботи головного лікаря Лесько Ростислава Дмитровича збудовано тверду базу районної лікарні на 200 ліжок.

Заступниками працювали : Нестерець Микола Іванович, Берлет Володимир Андрійович, Гронський Федір Андрійович, Лічман Людмила Валентинівна.

Нестерець Микола Іванович народився 17 липня 1949 року в с. Усовки Пирятинського району Полтавської області.

В 1977 році закінчив Полтавський медичний стоматологічний інститут. Свою трудову діяльність у Котелевській ЦРЛ розпочав в 1978 році на посаді лікаря отоларинголога. З 1986 року до останнього часу працював заступником головного лікаря по експертизі тимчасової непрацездатності.

Неодноразово нагороджувався Почесними грамотами управління охорони здоров’я, грамотами райдержадміністрації та адміністрації ЦРЛ.

Помер 23 квітня 2009 року.

В 1971 році побудовано гараж, приміщення моргу.

Харчоблок до 1978 року знаходився в старому пристосованому приміщенні, яке не відповідало вимогам санітарних норм і правил. Процеси обробки продуктів приготування їжі проводилися вручну.

Приміщення харчоблоку, 1970 рік

З 1978 року харчоблок розташований в новому, побудованому за типовим проектом приміщенні, яке відповідає всім існуючим санітарним нормам і вимогам. В ньому повний набір необхідних приміщень. Забезпечений витяжною вентиляцією, автономною каналізацією, проточною гарячою і холодною водою і ін.

В 1980 році побудовано приміщення харчоблоку, пральня, підвалу для зберігання овочів.

Приміщення харчоблоку, 1980 рік

Значно покращали умови праці працівників харчоблоку, а також якість приготування їжі, її різноманітність.

Всі основні процеси обробки продуктів і приготування їжі - механізовані.

Старшим кухарем був Шило А.К. Завдяки його багатому досвіду і добросовісній праці, відношенню до своїх безпосередніх обов’язків, а також праці інших кухонних працівників, за минулий час не було зареєстровано жодного випадку внутрішньолікарняної інфекції.

Ветеран Великої Вітчизняної війни і праці кухар Шило Андрій Кирилович.

Поліклініка до 1971 року знаходилась у пристосованому приміщенні :

Поліклініка, 1960 рік

В 1971 році побудовано двохповерхову поліклініку.

У 1979 році районному педіатрові Смолій Тамарі Петрівні присвоєно почесне звання "Заслуженого лікаря УРСР".

Районний педіатр Смолій Тамара Петрівна

У цьому ж році були розукрупнені педіатричні ділянки, с. Котельва було розділене на три педіатричні ділянки з середньою кількістю дітей на ділянці 900 чоловік, зокрема дітей до 1 року - 60. Залишалися два дільничні лікарі і 3 патронажні медичні сестри, введено 2 штатні одиниці шкільних медичних сестер – помічників педіатра. З 1961 року по 1990 в районі стало вже 5 лікарів педіатрів, середніми і молодшими медичними працівниками забезпечено на 100 %.

З 1981 року працюють по теперішній час дільничними педіатрами Ковпак Валентина Андріївна, Андрущенко Лідія Іванівна.

У 1983 році дитяче відділення і дитяча консультація переводиться в нову пристосовану будівлю.

Дитяче відділення, 1973 рік

Дитяче відділення на 25 ліжок, складалося з 9 палат, маніпуляційної, організована палата інтенсивної терапії. У дитячому відділенні працюють досвідчені медичні сестри, у двох з яких є 1 кваліфікаційна категорія: Корост Зоя Василівна, Гнилосир Любов Миколаївна, Калюх Надія Андріївна, Крутій Катерина Опанасівна, Чепурна Ніна Іванівна; молодші медичні сестри: Міняйло Л.С., Вензик Таїсія Іванівна, Попова Ганна Климівна, Должкова Раїса Олександрівна (що пропрацювали у відділенні більше 15 років).

В 1985 році побудований трьохповерховий терапевтичний корпус

На 1 поверсі розташовані допоміжні служби – кабінет ЛФК, функціональної діагностики, флюорографічний кабінет, на другому і третьому поверсі – терапевтичне відділення.

Із закінченням будівництва типового терапевтичного корпусу на 60 ліжок, в серпні 1986 року відділення ШНМД переведене на 1 поверх. За рішенням головного лікаря Лесько Р.Д. поряд з парадним входом виділено для служби "03" дві кімнати загальною площею 20 кв.м. Одна - робоча, де встановлені шафи для медикаментів, кушетка, сейфи для зберігання наркотичних засобів і центральної радіостанції типу "Лен". Інша - кімната відпочинку, де встановлено два ліжка, шафу для верхнього одягу, телевізор.

З січня 1987 року в штат відділення ШНМД введено 4 посади санітарок із введенням їм в обов’язок функції диспетчерів.

Таким чином, станом на 01.06.1987 роки в штаті відділення ШНМД є: лікарів - 2 посади, фельдшери – 9,5 посад, шоферів – 6, санітарок - 4.

Всі посади укомплектовані повністю. З вересня 1979 року в штаті відділення СНМД працюють: ветеран праці, лікар Тимошенко Віктор Михайлович, нагороджений значком «Отличнику здравоохранения», "Почесний донор СРСР", медаллю "За доблестный труд. В ознаменование 100 летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина”; фельдшери, що мають кваліфікаційну категорію : Коваленко Ніна Іванівна, Сокирко Любов Федорівна; фельдшери із стажем понад 15 років роботи на швидкій - Деримарко Валентина Олександрівна, Кузніцова Ганна Іванівна, Чупилко Віра Федорівна; фельдшери із стажем роботи до 5 років: Зубченко Любов Олександрівна, Литвиненко Світлана Іванівна, Олефіренко Лідія Іванівна, Сергієнко Лідія Іванівна, Чухонцева Любов Іванівна.

Водії відділення ШНМД: Дрижирук Павло Анісімович, Дудченко Анатолій Емельянович, Дума Іван Васильович, Лимарь Іван Олексійович, Михлик Михайло Михайлович, Попов Володимир Євгенійович, Сердюк Іван Васильович, Смагін Анатолій Володимирович.

Лікар відділення швидкої медичної невідкладної допомоги

Тимошенко Віктор Михайлович

До 1980 року зросло число відвідування неврологічних хворих до 9168, тоді як в 1960 році було лише 785. У 1980 році проліковано в стаціонарі 425 хворі, а в 1960 році лише 22. Значно більше приділялася увага виявленню хворих з судинною патологією нервової системи. У 1960 році питома вага судинних захворювань головного мозку складала 11 чоловік, в 1980 році - 63.

У 1982 – 1983 році невропатологом Котелевської ЦРЛ працювала Полякова М.Ф. З 1983 – 1984 рік - Макаренко Л.Н. З 1985 – 1986 рік Грудько О.І.

З серпня 1986 року по теперішній час невропатологом Котелевської ЦРЛ призначена Довгуша Людмила Володимирівна.

За роки становлення неврологічної служби в практику упроваджено: - схему лікування розсіяної енцефалопатії (1980 рік).

- лікування вегетативних порушень при захворюванні ЦНС препаратом фосфоген (грудень 1983 рік)

- діагностика і експертиза працездатності при попереково - крижовому больовому синдромі (1980 рік)

- діагностика і лікування хронічної недостатності мозкового кровообігу (1985 рік).

- У 1986 – 1987 році упроваджено в практику дві методики: надання невідкладної медичної допомоги хворим з церебральними розладами вдома бригадою швидкої меддопомоги. Комплексне лікування ішемічних інсультів.

У 1986 році все прийнято 6154 хворих, тоді як 1960 року - 785.

У структурі захворюваності провідне місце займає: захворювання переферичної нервової системи - 44,6 %, сюди ж входить остеохондроз хребта. На другому місці - судинні захворювання головного мозку - 21,6 %. На обліку у лікаря - невропатолога перебуває 108 хворих.

На базі терапевтичного корпусу ЦРЛ розгорнені 20 неврологічних ліжок. За 1986 рік проліковані 458 хворих, тоді як 20 років тому всього 2. У стаціонарі широко застосовується медикаментозна терапія, практично кожен другий охоплений фізметодами лікування, які хворі отримують в спеціально обладнаному фізкабінеті. Перехід фізкабінету, а також кабінету ЛФК і масажу на двозмінну роботу в 1987 році дав можливість широко користуватися фізметодами лікування неврологічним хворим, не переривати лікування у вихідні дні.

З метою наближення неврологічної служби до населення в 1986 році невропатологом ЦРЛ здійснено155 виїздів. Значно знизилася летальність від 2,3 до 0,8.

З 1984 року в ЦРЛ працює стаціонарна флюорографічна установка, що підвищило якість профоглядів.

Посада лікаря гастроентеролога позаштатна. З 1974 року гастроентерологічну допомогу надавав дільничний терапевт Мушка Парасковія Іванівна, позаштатний гастроентеролог.

Консультативний прийом хворих захворювань органів травлення проводиться двічі в тиждень по 2 години. В середньому щорічно приймається до 700 хворих.

Відповідальним лікарем за кардіологічну допомогу був лікар - терапевт Бондаренко Олександр Сергійович.

У 1979 році при поліклі¬ніці Котелевської ЦРЛ введено 0,5 посади лікаря кардіологічного кабінету.

Кардіологічну службу в районі очолила лікар - терапевт Нестерець Ніна Михайлівна на 0,5 посади, яка закінчила Полтавський медичний інститут в 1977 році.

З 1983 року введено 0,5 посади медсестри кардіологічного кабінету. Цією медсестрою працює Міняйло Н.П., яка підвищувала свою кваліфікацію на курсах інформації і стажування на базі обласної лікарні м. Полтави.

Кардіологічний кабінет в основному займався питаннями профілактики захворювань серцево - судинної системи. У 1980 році була створена кардіологічна бригада, до складу якої входить лікар – кардіолог, медсестра кардіологі¬чного кабінету, дільничні терапевти Мушка П.І. або Борківець Є.І., дільнична медсестра, а також лаборант кабінету функціональної діагнос¬тики.

Був розроблений перспективний план профілактичних оглядів населення району з 1980 по 1985 роки. Згідно плану кардіологічна бригада виїжджала на підприємства : хлібзавод, промкомбінат, побут - комбінат, СУ-8, колгоспи, нафторозвідку, філію молокозаводу м. Полтави та ін.. і проводила профілактичні огляди населення району з метою раннього виявлення хворих серцево - судинної системи. Виявлених хворих брали на диспансерний облік і оздоровлювали.

Кардіологічним кабінетом велася не тільки профілактична робота, але і консультативна допомога, і лікувальна допомога населенню району.

За період з 1979 року по 1986 рік значно зросла група диспансерних хворих у лікаря кардіолога з 60 чоловік в 1979 році до 149 в 1986 році. Сюди входять: хворі інфарктом міокарду, стенокардією, вродженими вадами серця, вагітні, хворі ревматизмом, хворі після операцій на серці.

З метою поліпшення якості диспансеризації і лікування хворих кардіологічного профілю упроваджені наступні методики:

1. Реабілітація хворих інфарктом міокарду на госпітальному і диспансерному поліклінічному етапах відновного лікування.

2. Рання діагностика і профілактика ішемічної хвороби серця у сільських механізаторів.

3. Лікування і профілактика гіпертонічного кризу

Підліткова служба організована з 1967 року, її очолював до 1973 року лікар - фтизіатр Чалий Петро Ілліч. Спеціально виділеного кабінету не було.

З 1973 року по 1983 рік дану службу очолювала лікар - терапевт Мушка П.І. Посада лікаря і середнього медпрацівника до 1980 року були позаштатними. З 1963 року - штатні на 0,5 посади лікаря і на 1 посаду середнього медпрацівника. Підліткова реєстратура знаходи¬лась в кабінеті дільничного терапевта.

З 1983 року виділено приміщення для підліткового кабінету.

З 1986 року хірургічне відділення розгорнене на 45 ліжок. Виділено чисте і гнійне відділення, чиста і гнійна перев'язувальна. У відділенні працює три лікарі - хірурги.

Для діагностики і лікування хворих в стаціонарі упроваджуються нові методики такі як:

- діагностика і лікування венозної недостатності нижніх кінцівок.

- диспансеризація і реабілітація хворих, що перенесли термічні опіки

- хірургічне лікування хворих з облітеруючими захворюваннями артерій кінцівок у стадії важкої ішемії.

- профілактика і лікування гострого післяопераційного панкреатиту.

- сучасні методи хірургічного лікування гострого холециститу і його ускладнень.

- діагностика і лікування гострих тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок і тазу.

- застосування нових вітчизняних азотистих препаратів для парентераль¬ного живлення.

- методи лікування післяопераційних парезів і паралічів кишківника.

- хірургічне лікування хронічного панкреатиту і його ускладнень.

- діагностика і лікування перитоніту, що поєднується з гострою нирковою недостатністю.

На медичних радах району постійно заслуховують питання надання хірургічної допомоги. Серед населення району читаються лекції на хірургічні теми, друкуються статті в районній газеті.

Ветерани медицини району

 В 1995 році був побудований двохповерховий хірургічно – пологовий корпус.

 Відкриття хірургічно – пологового корпусу

 Хірургічно – пологовий корпус

 Відділення забезпечувались сучасною лікувально – діагностичною апаратурою. Лікарня переведена на центральне газове опалення, побудована своя каналізаційна система з полями фільтрації. Лікарня забезпечена своєю автономною холодною і гарячою водою. Територія лікарні благоустроєна, посаджений сад.

Побудовані 2 дільничні лікарні з господарськими приміщеннями та 10 фельдшерсько – акушерських пунктів.

Милорадівська дільнична лікарня

Лесько Ростислав Дмитрович мав вищу кваліфікаційну категорію лікаря – хірурга та вищу категорію по організації охорони здоров’я.

Велику увагу приділяв оздоровленню дитячого населення. За 10 років дитяча смертність становила 0 – 0,4 на 1 тисячу народжених.

За 36 років роботи головним лікарем була відсутня материнська смертність.

Багато уваги приділяв вихованню колективу, підвищенню кваліфікації лікарів і середніх медичних працівників. Свої знання і досвід роботи з бажанням передавав молодим спеціалістам. Під його керівництвом підготовлено 5 лікарів вищої категорії, 13 лікарів І категорії, та 25 лікарів ІІ категорії.

В 1970 році нагороджений значком "Отличнику здравоохранения”, медаллю "За доблестный труд. В ознаменование 100 летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина”.

В 1981 році нагороджений орденом Трудового Красного Знамени.

В 1986 році нагороджений медаллю "Ветеран труда”.

В 1989 році нагороджений нагрудним знаком «Отличник гражданской обороны СССР»

Був обраний депутатом Котелевської районної ради 1982, 1983, 1985, 1987, 1990-1995 років.

Депутат Полтавської обласної ради з 1998 по 2001 роки.

 Своєю добротою, порядністю користувався авторитетом серед жителів району.

 Помер на 64 році життя, 22 червня 2001. Похований в смт.Котельва Полтавської області.

З 2001 по 2002 рік головним лікарем Котелевської центральної районної лікарні призначений Гронський Федір Андрійович.

Гронський Федір Андрійович, народився 03 березня 1953 року в с Устечко Заліщицького району Тернопільської області в селянській сім’ї.

В 1976 році закінчив Чернівецький медичний державний інститут по спеціальності лікувальна справа.

В 1977 році проходив інтернатуру на базі Пирятинської ЦРЛ, по спеціальності внутрішні хвороби. Після закінчення інтернатури переведений на посаду терапевта Котелевської ЦРЛ з серпня 1977 року по 1984 рік. З жовтня 1984 року рішенням комісії Полтавського обласного управління охорони здоров’я призначений заступником головного лікаря по лікувальній роботі, одночасно по сумісництву працює лікарем терапевтом. З липня 2001 року по жовтень 2002 – головний лікар Котелевської центральної районної лікарні.

Обирався депутатом Котелевської районної ради з 2000 по 2005 роки, з 2006 року по 2011 рік.

З 2002 року по даний час працює заступником головного лікаря з медичної частини.

З 2002 року по даний час головний лікар Котелевської ЦРЛ – Міщенко Віктор Васильович. У 1982 році закінчив Полтавський медінститут по спеціалізації лікувальна справа. Після закінчення інституту з 1982 по 1991 рік працював лікарем невропатологом в Гребінківській ЦРЛ. З 1991 по 2002 рік працював заступником головного лікаря Гребінківського району. З листопада 2002 року по нинішній час працює головним лікарем Котелевського району.

В 2004 році у районі функціонують 17 ФАПів, 3 дільничних лікарні, одна ЦРЛ.

Загальна кількість ліжок по району 127, 17 з них у дільничних лікарнях. Всього медичних працівників 223, з них лікарів 56, середнього медперсоналу 167.

 Відроджена традиція проведення щорічних конкурсів професійної майстерності серед медичного персоналу :

  Учасники конкурсу «Краща за професією», 2003 рік.

 Учасники конкурсу «Краща за професією», 2004 рік.

В ЦРЛ працюють 2 заслужені лікарі України: Смолій Тамара Петрівна лікар - педіатр, та Лесько Людмила Василівна лікар - терапевт.

Територія ЦРЛ впорядкована, багато зелених насаджень, фруктових дерев, клумб з квітами.

В ЦРЛ працює кабінет ультразвукової діагностики, фіброгастроскопічний кабінет.

Загальна кількість населення району станом на 01.01.2011 року - 20246 чоловік, дорослих - 16689, дітей - 3557, працездатних - 11554.

В смт.Котельва проживає 12503 чоловік, 7743 - в селах району.

Пріоритетним напрямком діяльності галузі охорони здоров’я району в 2010 році було визначено подальший розвиток первинної медико – санітарної допомоги на засадах загальної практики / сімейної медицини, впровадження якої розпочато в 2003 році.

Показник охоплення населення наданням медичної допомоги сімейними лікарями зріс з 10,8 % в 2003 році до 84,7 % в 2010 році

Станом на 1 січня 2011 року в районі діє 7 закладів сімейної медицини, з них 6 амбулаторій загальної практики сімейної медицини

Медичним персоналом амбулаторії загальної практики/ сімейної медицини забезпечені 100 %.

На виконання Програми економічних реформ України на 2010 – 2014 роки розроблені основні напрямки реформування охорони здоров’я району, які були підтримані комітетом по економічних реформах Котелевської райдержадміністрації. Був розроблений чіткий план – графік реформування, яким, в першу чергу передбачено проведення в 2010 році реорганізації двох дільничних лікарень в амбулаторії загальної практики/ сімейної медицини.

З 1 вересня 2010 року розпочали свою діяльність Великорублівська та Більська амбулаторії загальної практики/ сімейної медицини.

Завдяки тісній співпраці медичної галузі із всіма гілками влади на базі стаціонарного відділення однієї з дільничних лікарень відкрито стаціонарне відділення Територіального центру надання соціальних послуг, що дало можливість вирішити питання надання соціальної допомоги громадянам, що її потребували.

Одним із завдань, передбачених у плані реформування галузі охорони здоров’я було проведення заходів щодо поліпшення медичного обслуговування населення, підвищення якості медичних послуг шляхом зміцнення матеріально – технічної бази медичних закладів. Необхідно відмітити, що в результаті проведеної реорганізації було вивільнено 136,5 тисяч грн., які використані для зміцнення матеріально – технічної бази новостворених амбулаторій: проведені капітальні ремонти приміщень новостворених амбулаторій ЗПСМ, закупівля меблів.

В 2010 році вдалося значно покращити транспортне забезпечення лікувально – профілактичних закладів: дві сільські амбулаторії та відділення швидкої допомоги Котелевської ЦРЛ забезпечені машинами швидкої допомоги

Всі сільські амбулаторії загальної практики/ сімейної медицини забезпечені апаратами дистанційної передачі ЕКГ.

Для забезпечення надання медичної допомоги тяжкохворим палата інтенсивної терапії укомплектована реанімаційно - хірургічним монітором, кисневим концентратором. Проведено дооснащення відділення швидкої допомоги дефібрілятором, 2 апаратами дистанційної передачі ЕКГ «Телекард», ЕКГ апаратом, закупівля медичного інструментарію для стоматологічного кабінету, кабінетів сімейних лікарів (тонометри, глюкометри).

Загалом з місцевого бюджету на придбання даного медичного обладнання та медичного інструментарію витрачено 191539,33 грн.

В 2010 році для Котелевської ЦРЛ централізовано отримано систему ультразвукової діагностики НД7 Life, ЕКГ «Юкард-100», відсмоктувач хірургічний, пульсоксиметр, прилад для визначення глюкози в крові.

Котелевською ЦРЛ придбано автоматизовану інформаційно – пошукову систему «Поліклініка» та «Стаціонар», яка дає можливість отримати статистичну звітність по затверджених формах, оцінити стан здоров’я та динаміку змін захворюваності та смертності населення.

 Визначені основні завдання на 2011 рік:

 * подальше реформування галузі в сучасних економічних умовах:

* формування оптимальної мережі закладів ПМСД: визначення базових ФАПів з приєднанням до них дільниць обслуговування інших ФАПів з урахуванням радіусу обслуговування та чисельності населення;

* забезпечення ФАПів, амбулаторій ЗПСМ необхідною медичною апаратурою згідно Табеля оснащення ;

* проведення підготовчих робіт по створенню центру первинної медико – санітарної допомоги в складі Котелевської ЦРЛ;

* створення єдиного інформаційного простору для медичних закладів ПМСД шляхом введення в дію програми «Поліклініка»